І знову, і знову
Твої парфуми в мене на пальцях.
Твої поцілунки,
Твої есемески і твої вітання
Мені баламутять
І душу, і розум – розводять багаття.
Сторінки не нові,
Давно помальовані й роздерті на шмаття.
Сьогодні на шабаш
Збираються відьми й інша нечисть.
Сьогодні ти в вірності
Будеш клянутись, вбиваючи нехристь.
Сьогодні кладовища
Переповнені не тільки мерцями.
Ще вчора опівночі
Тут було тихо, як в лоні у мами.
Сьогодні освятиться
Вином і дарунками наше бажання.
Не закохуйся в відьму –
Моє останнє до тебе прохання.
31.10.15
© Іванка Урда