я виходжу з зони комфорту

я виходжу з зони комфорту.
зона комфорту
виходить із мене.
де, скажи, всі ті дерева,
які проростали з неба?
темрява обіймає,
наче тепла ковдра.
відчай переповнює
аж по вінця.
спитай мене,
коли я востаннє їла.
сині поїзди туди-сюди.
яка різниця,
якщо душі нема.
чорні поїзди
вириваються з пекла,
просякнуті наскрізь
нафтою смерті.
пальці в чорному місиві
пелюсток твоїх вен і багна.
червоний, червоний, червоний
перше і останнє,
що залишається.
10.10.2017
© Іванка Урда

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s