Внутрішній кілер

Не перший сніг цієї весни,
Не перші сподівання,
Якісь випади ненависті,
Нічні снігові тунелі.
Твій егоїзм порушує
Всі важливі тобі заповіді.
Куля потрапить точнісінько
В скроню.
Можеш не сумніватися
В моєму внутрішньому
Кілері. Занурення в
Океани свідомості
Відроджують давно
Загублену весну.
В моєму Києві аж занадто
Багато тебе.
До поколювання в
Пучках пальців.
Крізь безсоння
Видніється свобода.
Я дихатиму
На початку світів.
19.03.2016

© Іванка Урда

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s