Хлопчик, якого ти кохаєш

Хлопчик, якого ти кохаєш
Користується жіночим шампунем,
Часом пахне жіночими парфумами.
Тебе турбують внутрішні демони
І завивання вітру вночі за вікном.
Ти не можеш назвати це місце домом,
Що дуже розчаровує твого тата.
Його взагалі багато що розчаровує,
Як і тебе саму.
“Це все дурня”,- думатимеш ти собі.
Ввечері знову відправишся в бар,
Вип’єш віскі,
Посміхнешся юному бармену.
Він тобі наллє як для ‘своїх’.
Можливо, пригостить
Наступною склянкою алкоголю.
За декілька годин,
Або навіть хвилин
Ти склеїш якогось хлопчика,
Який платитиме за твою випивку.
Перед закриттям
Ти відправишся до нього додому,
Цілуватимеш його шию,
Відкоркуєш чергову пляшку,
Щоб втамувати біль,
Що ти не з тим.
Ти майже нічого не відчуєш,
Як і завжди закуриш цигарку.
Прийдеш додому і
Знову кричатимеш мовчки,
Так наче нічого не сталось.
Ти вмієш впадати в депресію,
Коли поряд осінь,
Або коли вона вже настала
Здається, це просто
Чергове осіннє загострення.
Коли, знаєш, відчуваєш стихію,
За вікном буря і злива,
Коли відчуваєш силу всередині себе –
Ти відчуваєш себе щасливою.
Відкинувши гріх і Бога,
Відчуєш себе Марією
І нехай хоч хтось кине в тебе камінь.
12.08.16

© Іванка Урда

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s