***

Скажи, чи все це реально?
Чи я просто сплю…
Прокинутись і все як завжди – стабільно,
Без крутих поворотів,
Без американських гірок.
Без штормів і сотень вбитих риб.
Я хотіла бути чайкою в твоїй пристані,
Хотіла бути травою під твоїми ступнями.
Я хотіла просто дихати поряд.
Але в бога хитрості були свої плани.
Він послав шторм, морози
І бурі. Бачиш, там високо в небі
Літає корабель.
Поки не розправиш крила
Ти не зможеш його торкнутись.
Так як Ікар згорів на сонці,
Я згораю в своєму божевіллі.
Навіть через сотню років
Вогонь в моєму серці не погасне,
Як і не розстане лід в Хельхеймі.
Навіки, допоки тліє твоя душа
Я буду жити.
Навіки, допоки тліє твоя душа
Моє серце палатиме.
Знову і знову заливаючи в себе віскі,
Я залишатимусь тверезою,
Будучи п’яною від тебе.
2016

©Іванка Урда

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s