Мертвий поет

Мертвий поет не напише
Більше жодного вірша,
Та сильне кохання
Може врятувати життя.

Ти сидітимеш на підвіконні
З поглядом сумним униз,
Простягатимеш уверх долоні,
Не ховаючи від світу сліз.

І кричатимеш, що будуть сили
До небес, до долі, до його ім’я
Всі тобі торочили, що треба жити,
Ти ж усюди бачила лишень буття.

Та не хмурся, не насуплюй брови,
Посмішка тобі більше піде.
Про самотність, люба, нема мови –
Він до твого серця путь знайде.
7.03.2015

© Іванка Урда

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s