Мовні колізії

Я ніколи не розуміла людей, які нехтували державою, в якій живуть. Будь то приїжджі чи громадяни певної країни.
Питання мови і національної самоідентифікації як ніколи актуальне зараз.
Я усвідомлюю, що те,що ти народився в певній країні всього лиш збіг обставин. Але якою б не була держава, ти мусиш поважати місце, де ти живеш. Адже, по-перше, якщо ти не любиш себе, як хтось тебе полюбить? По друге, якими б не були батьки, ми їх в будь-якому разі любимо, поважаємо і інших не шукаємо, хоча це теж всього лиш випадковість. Розумієте, на що я натякаю?
Тому я абсолютно не розумію, чому деякі особливі кадри вимагають російську мову як другу державну. Ніхто ж не забороняє розмовляти російською. І скажу вам як людина, що побувала і в містах на сході, і на заході, також бувала і в Росії, я чудово володію українською мовою і «также прекрасно владею русским язьіком». На заході України мені ніхто і слова не сказав про російську, проте на сході багато хто чіплявся: «Гаварі па рускі, я тєбя нє панімаю». Тож я скажу, любі мої, не влаштовує українська як державна? Валізи в руки і вперед, в країну, де ваша бажана мова перша і єдина, силоміць вас ніхто не тримає.
Коли ж я жила в Харкові, певний час я орендувала кімнатку в однієї жіночки – виховательки молодших класів в офіційно російськомовній єврейській школі. Проте, в тій школі вся документація велась українською мовою. І я вам повідаю, ніяких проблем в них це не викликало. Я пам’ятаю один із наших з нею вечорів, коли вона принесла плани і журнали додому, бо треба було позаповнювати, а в школі не дуже хотілося. А плани, до речі, були російською мовою. І нічого, те що вона не знала як перекладається, питала в мене, а як я не знала, звертались до Google Translate. Коли ж я в неї спитала, чи не спрягає її те робити, і чи це не маразм враховуючи те, що школа офіційно російськомовна, вона відповідала, що маразм, але їй, не дивлячись на поважний вік, цікаво дізнатись щось нове, і що деякі українські слова прикольно звучать. Так-так, вона говорила саме «прикольно».
А ще маю на прикладі свого колишнього викладача з «Безпеки життєдіяльності(БЖД)» в універі, такого, знаєте, радянського загартування, проте після постанови Міносвіти про те, що всі лекції і семінари мають відбуватися державною мовою, він слухняно почав говорити саме українською. На той час то вже було приблизно як рік після постанови. Так, ми свого часу з одногрупниками насміялись з того акценту, проте він надихнув деяких російськомовних студентів старатись розмовляти українською, нехай кволо і з акцентом, зате щиро і з душею. А саме в нас в групі була дівчинка з Ялти, то Крим знаєте, і ніхто її в російськомовному Харкові не силував розмовляти українською.
Так от, в мене виникає таке питання:
Чому одні російськомовні українці вимагають російську як другу державну, а інші пишаються українським громадянством і нічого проти української мови й загалом України не мають?

© Іванка Урда

Advertisements

2 thoughts on “Мовні колізії

  1. Цікавий блог, бракує лише сторінки “Про автора”, з якоюсь мінімальною біографією. Просто завжди коли люди розповідають про навчання цікаво про який університет мова.

    А плани, до речі, були російською мовою.
    Малась на увазі російська?

    Подобається

    1. Дякую за коментар!
      Автобіографію мені завжди дуже важко було писати, та і коли мені кажуть “розкажи щось про себе” я впадаю в ступор.
      Університет – Харківський національний університет “Юридична академія імені Ярослава Мудрого”
      В реченні де йдеться “радянського загартування” то про викладача, а не універ… от тільки сама помітила, що вийшло двозначно.
      Про плани: Викладання в школі велось російською(що цілком логічно,бо нащо тоді давати їй статус російськомовної), плани теж були російською, і їх треба було перекладати на українську, маразм маразмом, але вчительці то було “прикольно”.

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s